Варто знати перед візитом до нотаріуса

Мінімум інформації та перелік документів, які необхідно приготувати для візиту до нотаріуса, щоб Ваш візит не виявився марним, в тому числі і для отримання консультації.

1. Згідно ст. 43 Закону України "Про нотаріат" – не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб – її учасників або їх уповноважених представників. Це означає, що особа, яка ставить на документах підписи, особисто (або її представник) має бути присутня у нотаріуса під час вчинення дії. Повноваження представника повинні бути підтверджені належним чином оформленим документом (довіреність, протокол, рішення, наказ, контракт тощо).

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України.

Щодо паспорта громадянина України, – згідно п. 8 Положення про паспорт громадянина України до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником 25-річного та 45-річного віку, вважається недійсним.

3. Іншим необхідним документом для вчинення деяких нотаріальних дій являється оригінал документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків – «довідка – ідентифікаційний код".

4. Пакет документів для юридичної особи (нотаріусу подаються оригінали):

– Статут;

– виписка щодо юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРЮОФОП);

– витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРЮОФОП), який повинен містити інформацію щодо юридичної особи станом на день вчинення нотаріальної дії;

– Довідка про внесення даних про юридичну особу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) – «Довідки зі статистики»;

– Довідка про взяття податковим органом юридичної особи на облік як платника податку – форма 4-ОПП;

– Свідоцтво платника ПДВ (при наявності);

– документи, які підтверджують повноваження представника (довіреність, протокол, рішення, наказ, контракт тощо).

Порада - уважно читайте Статут, Цивільний та Господарський Кодекси;

– паспорт та довідка про присвоєння податкового номера представника;

Додатково для банку (подаються оригінали документів або належним чином засвічені їх копії):

– Свідоцтво про реєстрацію банку в НБУ;

– банківська ліцензія;

– єдиний письмовий дозвіл на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та пунктами 1-6 частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

– додаток до єдиного письмового дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та пунктами 1-6 частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в яку вказаний перелік таких операцій.

5 Для укладення договорів щодо відчуження нерухомого майна власник особисто повинен підтвердити належність йому цього майна, пред’явивши нотаріусу відповідний документ.

Документами, що підтверджують права власності на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір (купівлі-продажу, дарування, міни, ренти, пожертви, довічного утримання, спадковий договір тощо) чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, в тому числі, видане органом приватизації (приватизовані квартири тощо);

6) державний акт (свідоцтво) на право власності на земельну ділянку;

7) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно;

8) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

9) інші документи, що підтверджують права власності особи на нерухоме майно відповідно до Закону.

Право власності на нерухоме майно (квартири, будинки, будівлі, приміщення, їх частини, земельні ділянки) виникає з моменту державної реєстрації цього права у порядку, передбаченому діючим законодавством, зокрема Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який набув чинності з 01 січня 2013 року.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права власності на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом (тобто до 01 січня 2013 року), визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов: якщо реєстрація прав власності проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав власності діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

6. Вимоги до документів, що подаються нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, передбачені ст. 47 Закону України «Про нотаріат».

6.1. Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані і скріплені печаткою юридичної особи, яка видала документ.

6.2. Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства (в тому числі не прошиті, не пронумеровані та не скріплені печаткою) або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

7. Щодо нотаріального засвідчення вірності копії паспорта.

Згідно п. 3 чинного Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 р. N 9779-X «Про порядок видачі і засвідчення підприємствами, установами й організаціями копій документів, що стосуються прав громадян» (опублікованого у Відомостях Верховної Ради (ВВР), 1983, N 32, ст. 492), забороняється засвідчення вірності копій паспорта, документів, які його замінюють, військового квитка, депутатського та службових посвідчень.

8. Щодо відповідальності нотаріуса.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії:

- подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії;

- подала недійсні та/або підроблені документи;

- не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.